Публікуємо твір на тему “Моя історія” вихованця гуртка “Юний журналіст” Романа Миронюка. Ця творча робота принесла йому перемогу на Всеукраїнському конкурсі “Я – журналіст!” (Київ) – він став лауреатом ІІ ступеня в номінації “Стаття”. Роман розповідає про Галину Падалко, яка під час заміни вчительки математики в 5-му класі запалила в ньому цікавість до журналістики.
Життя змінює урок математики і… любов
«Декілька місяців я була вчителькою на заміні у школі. Я вчила п’ятикласників математики, а вони не залишили мені жодного шансу не закохатись у них повністю. Я пам’ятаю кожен урок, кожну посмішку, кожне зізнання мені у коханні на розписаній перед уроком дошці, кожне: “А, тепер зрозумів!”…». Цей жовтневий пост у фейсбуці, написаний у День вчителя, належить дуже незвичайній вчительці – відомій луцькій медійниці Галині Падалко. І писала вона про наш клас. І про мене теж.
Я досі пам’ятаю момент, коли вона зайшла до нас у клас, а я сидів за партою і дописував домашнє завдання з ГДЗ (є такі помічні книжечки для школярів, еге ж?), адже не тямив у математиці нічого. Минули кілька хвилин уроку, Галина розповіла про те, ким і де працює, і наш урок розпочався… І сталося диво! Я потрошки почав петрати у математиці! За декілька уроків я зрозумів складні для мене теми і донині пам’ятаю, приміром, як додавати дроби.
На цьому справжні дива для нас не закінчилися. Ішов черговий урок математики і пролунали слова нової вчительки: «Напишіть контрольну на відмінно, і тоді ми підемо на телеканал». Це я сприйняв для себе як виклик, адже мені було дуже цікаво побачити роботу каналу, та й взагалі, як там все відбувається. Я наполегливо почав вивчати усі теми та готуватися до дня Х. Напевно, це дотепер залишилося моїм найбільшим хвилюванням, бо я досі ні перед чим так не переживаю, як перед тією контрольною.
Наступного дня вчителька принесла перевірені роботи, і я почув своє перше та омріяне «12» з математики. І того ж вечора ми поїхали на телеканал, де працювала Галина ведучою політичного шоу. Це було незабутньо! Нам показали всю телевізійну «кухню»: як це все працює, знімається, озвучується, монтується і транслюється… Ми спілкувалися зі справжніми телевізійниками, а вони ділилися з нами секретами і фішками.
Вперше на телеканалі з Галиною Падалко
І саме після цього дня я остаточно вирішив стати журналістом, бо зрозумів що це – моє покликання. Ні на мить мене не покидала думка про створення своєї програми: я уявляв, як я буду продумувати сюжети, шукати героїв, знімати і монтувати різноманітні ролики, які потім будуть дивитися багато глядачів. Я мріяв про те, що мої програми будуть цікавими, яскравими і потрібними людям. Що комусь мій відеосюжет допоможе відстояти справедливість, а іншому герою – здійснити власний задум, наприклад, започаткувати гарну справу чи розповісти про творчий проєкт…
І ось моя мрія почала реально здійснюватися. Вже другий рік я займаюся в гуртку «Юний журналіст», де ми знімаємо цікаві сюжети, беремо участь у прямих етерах на луцьких телеканалах, пробуємо свої сили як кореспонденти онлайн-видань, робимо медійні проєкти, знайомимося з професіоналами. Коли я цим займаюся, то відчуваю легкість і радість, бо в мене все добре вдається. Бо це – справді моє!
Тому вдячно повертаюся в думках до того прекрасного часу, коли вчителька математики на заміні у п’ятому класі так вплинула на мої плани на життя. Зараз я навчаюся в 9-му класі, і в нас досі збереглися теплі стосунки. Добре, що фейсбук допомагає нам бути в курсі життєвих подій один одного. Галина постійно підтримує мене коментарями під моїми відео та проєктами, допомагає у вивченні журналістики. Мені цікавий її блог як юному журналісту, я регулярно дивлюся прямі етери з телеведучою Галиною Падалко і продовжую в неї вчитися giant water slide. Ось така моя історія, яка дала початок новим гарним історіям в моєму житті на шляху до заповітної мрії – стати журналістом.
