Вихованці гуртка “Художній розпис” під керівництвом Оксани Бицюк побували на зустрічі з бібліотекаркою Палацу учнівської молоді Оленою Труш. Спілкування в книгозбірні закладу поєднало читання казок з творчістю юних художників – дітям запропонували створити власні книжечки.
У теплій, затишній атмосфері діти мали можливість відчути всю, ні на що не схожу, чарівність книжкового простору. Вихованці пригадали улюблених героїв, захоплюючі твори та їх авторів. Також мали можливість розвивати вміння працювати в команді. А ще спробували придумати власну історію і намалювали до неї ілюстрації.
Ось що розповіла про захід Оксана Бицюк: “Відповідаючи на питання, діти в один голос говорили про те, що читають, щоб отримати знання, збільшити словниковий запас. Але не слід забувати, що читання ще й приносить задоволення, не менше, ніж перегляд популярних соціальних мереж чи улюблених фільмів.
Не варто одразу засмучуватися, якщо розумна, слухняна дитина, яка старанно вчиться, мало читає позашкільної літератури. І коли дехто з моїх вихованців каже, що не любить читання (дуже ціную щирість), я впевнено кажу: ” Согодні ти не любиш читати, а вже завтра не можеш відірватися від захопливої книжки.”
Я вважаю, що абсолютно на все, що відбувається в житті, існують особливі моменти, головне – їх не пропустити. Так само приходить і особлива любов до читання в певні періоди життя. Ну, звісно ж, якщо в сім’ї, родині, найближчому колі знайомих ніхто навіть не бере книжок до рук (та, думаю, так не буває), тут вже складніше.
Дорослі зобов’язані знайомити дітей з усім прекрасним, що нас оточує. А читати – це прекрасно. Адже, коли читаєш, наче занурюєшся в зовсім інший світ, стаєш ближчим до героїв та їх історій, якими ділиться книга, отримуєш щоразу нові емоції, враження. Головне натрапити на правильну і потрібну саме тобі в конкретний момент літературу.
Для кожної людини у певні періоди її життя читання має різне значення. Для когось – це знання, збільшення словникового запасу, розвиток вміння формулювати свої висловлювання, для когось читання – це обов’язок, не залежно від бажання. Але, на мою думку, тільки тоді, коли, крім вище описаного, відчуваєш насолоду від читання більшу, як від проведеного часу з гаджетами, пізнаєш істинну роль книги в нашому житті. На все свій час”.
Текст і фото -керівниці гуртка “Художній розпис” Оксани Бицюк