Музика, що говорить серцем: у Палаці учнівської молоді відбувся благодійний концерт Руслана Генсецького. Фото

У затишній глядацькій залі Палацу учнівської молоді цього вечора народжувалося щось більше, ніж просто концерт. Це була жива розмова сердець – щира, глибока, наповнена сенсами і почуттями. Благодійний авторський вечір Руслана Генсецького «Пісні, написані серцем» об’єднав сцену і зал у єдиному емоційному ритмі – ритмі нашого сьогодення.

Ще до першого акорду простір наповнила особлива атмосфера: приглушене світло, відеоряд із нотами, спогадами, миттєвостями творчого шляху. І вже з перших звуків пісні «Згадай мене» стало зрозуміло – це буде історія, яку не просто слухають, а проживають.
Ведуча Анна Климовець провела глядачів у світ автора – через невимушену розмову про витоки творчості, натхнення і народження пісень. Руслан Генсецький відкрив завісу своєї душі: поділився тим, що музика для нього – це спосіб говорити про найважливіше.

Особливої глибини концерту додала співпраця з композитором і аранжувальником Геннадієм Гусенцевим – творчий тандем, у якому народжуються пісні «Троянда біла», «Без права на любов», «Так буває». Їхнє звучання – це діалог досвіду, таланту і справжньої дружби.

Та цей вечір був не лише про музику. Він був про пам’ять і вдячність. У хвилині мовчання зал завмер, вшановуючи тих, хто віддав життя за Україну. Пісня «Боляче» стала мінорною емоційною кульмінацією – відвертим і сильним переживанням, яке торкнулося кожного.

Окремим важливим акцентом вечора стала присутність представників волонтерської спільноти «Волонтери Волині з добром у серці». До глядачів звернулися кураторка спільноти Алла Демчук, капелан Віталій Антонюк та волонтерка Ольга Мельничук. Вони щиро подякували Руслану Генсецькому за його вагому благодійну та волонтерську діяльність, підкресливши силу його мистецтва як інструменту підтримки і допомоги. На знак вдячності митцю вручили почесну відзнаку, що стало зворушливим і символічним моментом концерту. Подарунок від волонтерської спільноти також вручили Сергію Кравчуку, директору ПУМу.

Концерт органічно поєднав різні жанри і покоління. На сцені звучали дуети, сольні виступи, хореографічні композиції у виконанні творчих колективів Палацу. Особливим моментом стала поява солістки Євгенії Юрист – їхній дует у пісні «Музика ночі» додав вечору ніжності та витонченості.

Яскравими барвами наповнили концерт виступи знаних творчих колективів Палацу: народних ансамблів «Троянда», «Міраж», «Радість», вокально-хорового колективу «Перлинка». Кожен номер – це окрема історія: про любов, мрії, втрати і надію. А «Сон в стилі Latino» подарував глядачам справжній вибух енергії та ритму.

Найтеплішим і найзворушливішим став сімейний дует – Руслан і його донька Аня. Їхнє виконання пісні «Лети» – про довіру, підтримку і ту особливу любов, яка народжує музику.

Окрему хвилю емоцій викликав інтерактив із залом та виступ Миколи Кравчука, учасника шоу «Х-фактор». Дует із Русланом Генсецьким у пісні «Темна нічка» став яскравим акцентом другої частини концерту.

Важливо, що цей творчий вечір мав благодійну мету. Усі зібрані кошти та донати, зокрема з ярмарку у фоє, будуть передані на підтримку захисників 114-ї бригади територіальної оборони. До доброї справи долучилися педагоги та вихованці відділу ДУТОМ, підготувавши власноруч створені вироби.

Фінал концерту об’єднав усіх учасників на сцені – як символ єдності, сили мистецтва і віри у майбутнє. Це була музика, яка не просто звучала – вона говорила. Про любов. Про час. Про життя. І, без сумніву, кожен, хто був у залі цього вечора, поніс із собою частинку цієї музики – музики, написаної серцем.

Дякуємо творчій групі Палацу за незабутні миті зустрічі з авторським мистецтвом Руслана Генсецького!

Сценарій – художньої керівниці Тетяни Панасюк за програмою Руслана Генсецького
Ведуча – Анна Климовець
Працівники сцени – Богдан Кушнір, Ярослав Кушнір
Відеозйомка – Ольги Шкідини
Оформлення – Аліни Дорош
Афіші, запрошення – Миколи Кравчука, Ольги Діброви
Мультимедійний супровід – Олега Матвійчука
Режисерська група – Тетяна Панасюк, Руслан Генсецький
Фото і текст – Марії Пилипчук