В межах журналістської практики вихованка гуртка “Юний журналіст” Палацу учнівської молоді Анастасія Полівода підготувала своє перше інтерв’ю для сайту ПУМу. Її співрозмовниці – талановиті майстрині, волонтерки, переможниці всеукраїнських і міжнародних мистецьких конкурсів Юлія Домбровська і Маріанна Ралець. Дівчатка займаються в гуртку в’язання під керівництвом Євгенії Стопи.
Я взяла своє перше інтерв`ю! Це було хвилююче та несподівано, але мене люб`язно підтримали вихованки гуртка в’язання Палацу учнівської молоді та погодились взяти в ньому участь. Юлія Домбровська та Маріанна Ралець щиро ділились досвідом та відповідали на мої запитання.
Дівчатам по 15 років, Юлія займається в гуртку з 5 класу. “Це вже 5 років. І я дуже задоволена, що пішла і вибрала цей гурток”, – каже вона. Маріанна розповідає, що навчається в гуртку з 2022 року.
Чи складно було навчитися в’язати? Яких технік ви навчилися на гуртку? “Не було складно, тому що Євгенія Антонівна все чітко і ясно пояснює, вона є дуже дружелюбною, тому все швидко навчається. Технік? Є багато технік. Наприклад, техніка аміругумі, стопчики з накиду, стопчики без накиду, прибавки, убавки”, – відповідає Юлія.
На запитання про те, скільки часу вони витрачають на в’язання, дівчата відповіли по-різному. Юлія сказала, що останнім часом вона дуже зайнята, тому десь раз в місяць може зв’язати якусь одну чи дві іграшки. Це приблизно 6-12 годин. Для Маріанни це все залежить від того, яка робота – велика чи маленька, як складаються графіки, чим займається протягом тижня. Тому досить їй було досить важко назвати конкретне число.
Для вас в’язання – це шлях до саморозвитку чи арттерапія, запитую в майстринь. “Для мене, напевно, більш арттерапія, тому що останнім часом ми живемо в дуже нестабільному світі, де хочеться хоча б щось контролювати, як, наприклад, петлі в в’язанні”,- ділиться думкою Маріанна.
Де дівчата черпають натхнення чи референси для іграшок? Маріанна поділилась, що, на її думку, його можна черпати з будь-якого джерела: фільми, інтернет, музика. А Юлія вкладає в роботу свої враження та вподобання, і так їх відображає.
Ще одним не менш важливим запитанням була ціна іграшок. Дівчата відповіли, що рахують ціну пряжі, витрачену на створення іграшки, подвоюють її. Частину грошей, яка не входить у вартість матеріалів вони віддають на ЗСУ. Юлія та Маріанна продають свої вироби на ярмарках та концертах в ПУМі, а також біля церков. Гроші з продажу віддають Євгенії Антонівні, керівниці гуртка, а вона формує звітність. Юлія поділилась, що допомагає педагогині зі звітами та розподілом грошей. Підрахувавши все, гурток відправив на допомогу ЗСУ вже більше 21 000 гривень.
Також дівчата розказали кумедну історію з конкурсу “Євроосінь”, коли організатори помилились з підрахунком глядацьких голосів і надіслали приз – 1000 гривень – не тій дівчинці. Юлія як фактична переможниця, дізнавшись про це, подзвонила до організаторів. Вони зрозуміли свою помилку та надіслали приз обом переможницям, адже відео Юлії набрало більшу кількість переглядів за умовами. Вже зараз в цьому конкурсі “Євровесна” бере участь і Маріанна. Бажаємо успіхів та творчих перемог талановитим майстриням!
Фото – керівниці гуртка “Юний журналіст” Марії Пилипчук