Один з найцікавіших досвідів у журналістиці – інтерв’ю! У світовій журналістиці кращими майстрами інтерв’ю вважають Ларрі Кінга, Опру Вінфрі, Девіда Леттермана.
Настільною книгою журналіста є порадник Ларрі Кінга “Як розмовляти будь з ким, будь коли і будь-де”.
Англійське слово interview означає процес — розмову журналіста з героєм.
Три основні типи інтерв’ю: подієве (інформаційне), проблемне та портретне. Мета першого — з’ясувати факти, які знає людина; другого — описати та проаналізувати проблему у розмові з компетентною людиною; третього — розкрити особистість героя.
Почати варто з перегляду сторінок вашого героя в соціальних мережах. Це дозволяє побачити, якою ця людина являє себе світові і що прагне про себе розповісти. Це гірше працює з непублічними людьми, які мало пишуть у соцмережах, і з зірками, за яких пишуть піарники. Та зазвичай з фейсбук-профілю вдається скласти уявлення про зовнішність людини, її вік, місце народження та освіту, про те, як вона пише і чим цікавиться.
.Проґуґлити ім’я і прізвище героя та перечитати якомога більше про нього — наступний крок. Тільки переконайтеся, що йдеться саме про ту людину, яка вам потрібна, а не про тезка. Якщо ваш герой — публічна особа і дає інтерв’ю, їх слід прочитати якнайбільше, бажано всі, які наґуґлите. Крім бекґраунду героя, це дозволяє з’ясувати, на які теми він може й любить цікаво говорити, а також про що його вже питали ваші колеги.
Питальник – корисна річ! Це аркуш із орієнтовним переліком запитань, які ви збираєтеся поставити. Складаючи його, можна чіткіше сформулювати запитання та продумати логіку розмови, не стрибати від однієї теми до іншої. Питальник — це саме шпаргалка, до якої можна зазирнути, якщо щось забули, хоча краще не зазирати, а тримати все в голові. Читати запитання з аркуша — дуже погана ідея.
Запитання бувають відкритими й закритими. На закрите відповідають «так» чи «ні», на відкрите — розгорнуто. Відкриті запитання продуктивніші, хоча іноді лише за допомогою закритих можна змусити співрозмовника сказати щось конкретне. Ось жарт на тему закритих питань.
Є певні банальні питання, які стали табу для журналіста. На цю тему журналіст Юрій Марченко навіть написав іронічне “зіркове” інтерв’ю з передбачуваними відповідями “Я щасливий бути у вашій країні”. Прочитайте його, усміхніться і… не робіть так!
Перегляньте відео-підказку для початківців про підготовку інтерв’ю та типові помилки у його проведенні.
Ну як, прочитали настанови? Вважаєте себе готовим/ою до інтерв’ю? Протестуйте себе!
Дізнатися більше про види інтерв’ю, підготовку і оформлення, типові помилки новачків та секрета вдалих інтерв’ю можна у вебінарі, який провела Ніна Кур’ята, медіаконсультантка з таким досвідом роботи: – Голова Української служби “BBC News Ukrainian” – Редактор рубрики “Смотрины” у журналі “ВЛАСТЬ ДЕНЕГ” – Головний редактор газети Сейчас у “ЛІГАБізнесІнформ” – Викладач у “Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики” – Редактор “Радіо Київ 98FM”.
Упорядковано керівницею гуртка “Юний журналіст” Марією Пилипчук
Джерела:
1. Отар Довженко “Як підготуватись до інтерв’ю”
2. Олена Голуб “Медіакомпас. Путівник професійного журналіста”, розділ 2, сс. – 35-42
3. Вебінар Youth MediaLab “Інтерв’ю: Що робити і чого не робити?”. Спікерка – Ніна Кур’ята