“Інформація – це також зброя. У сучасній війні неправильне використання інформації призводить до реальних людських жертв”. Медіаюрист Алі Сафаров
Щодня ми гортаємо стрічки новин у смартфонах – з тривогою і надією. Журналісти теж стали воїнами на своєму полі битви – на інформаційному фронті. В їхніх руках знаходиться могутня зброя правди проти фейків, завдання оперативного інформування людей про перебіг воєнних дій, аналітична і пояснювальна робота.
Водночас, це надзвичайно небезпечна робота в епіцентрі воєнних дій, до якої журналіст має підготуватися завчасно, зважити свої фізичні та емоційні ресурси. Існує навіть посібник для журналістів, які працюють в небезпечних умовах “Журналіст і (не)безпека”, прочитати який можна за покликанням.
Рекомендації журналістам, які вирушають у місця бойових дій:
- Завжди носити з собою теку з документами, що засвідчують особу, зокрема прескарту.
- Мати при собі готівку.
- Одягатися відповідно та в зручний одяг. Іноді необхідно буде злитися з натовпом, а іноді безпечніше бути поміченим.
- Не носити з собою пістолет або іншу зброю.
- Не вдягати одяг темно-зеленого кольору, тактичний одяг або щось, що нагадує одяг солдата.
- Не брати з собою таких речей, як бінокль або устаткування з антеною, бо можуть звинуватити в шпигунстві.
- Поводитися скромно.
- Носити з собою короткохвильове радіо для того, щоб бути в курсі подій. Якщо жоден засіб зв’язку не буде доступний, треба мати при собі супутниковий телефон з послугами електронної пошти й інтернету.
- Мати при собі білий прапор.
- Завжди носити аптечку.
Спочатку давайте пригадаємо журналістські стандарти в інформуванні, дотримуватись яких повинен кожен професійний медійник. Це оперативність, повнота, достовірність, баланс думок, відокремлення фактів від суджень.
Які головні правила інформування під час воєнного стану так, щоб не нашкодити державі?
1.Забороняється будь-яка фото- і відеозйомка:
- блокпостів;
- аеропортів;
- залізничних вокзалів;
- нафтобаз;
- об’єктів нафтогазопроводів;
- електростанцій;
- українських військових;
- української бойової техніки.
2. Стосовно оперативності. Між ЗМІ в мирний час є здорова, професійна конкуренція «хто перший повідомить новину». Під час війни це небезпечно. Така оперативність – це корегування вогню ворога. Потрібно обмежити ворога у доступі до інформації. Зараз якраз настав той час, коли необхідно притримувати інформацію і не повідомляєте її швидко, це ознака професійності, бо 80% розвідувальної інформації береться з відкритих джерел і те, що вони ретельно відстежують наші соцмережі, пресу, офіційні сторінки.
3. В пріоритеті – офіційні джерела інформування Міністерства оборони України, Офісу Президента України, Генерального штабу, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші.
4. Боротьба з фейками! Зараз їх стало особливо багато. Їхнім аналізом і розвінчанням займаються професійні фактчекери. Зокрема, у волинському інфопросторі з фейками борються журналіст медійного проєкту “Брехунець” і оперативно розвінчують брехливі “вкиди” в соцмережі, телеграм-канали та ЗМІ.
5. Дуже важливо використовувати правильні терміни у висвітленні подій, не замінювати їх на ті, які спотворюють реальність – називати речі своїми іменами. Ось пояснення Інституту масової інформації з цього приводу.
ЗАВДАННЯ: прочитайте, пошукайте інформацію в інтернеті, запишіть відповіді у електронному документі та надішліть мені у приватні месенджери для зворотного зв’язку.
1. Ознайомтесь з фоторепортажем Станіслава Остроуса з Харкова. Він з’явився через деякий час після реальних подій. Поясніть, чому.
2. Перегляньте фото на офіційній фб–сторінці Президента Зеленського про події російсько-української війни. На вашу думку, в чому полягає важливість роботи фотожурналіста у воєнний час?
3. Прочитайте неймовірну історію порятунку котиків з Троєщини (Київ), в якій взяли участь і луцькі журналісти. Які історії героїзму та самопожертви ви читали зараз у ЗМІ? Поділіться ними.
4. В Луцьку поширився фейк про підлітка-коригувальника вогню. Прочитайте розвінчання цього фейка на шпальтах “Брехунця”. З якими ще фейками ви чи ваші батьки стикнулися в соцмережах? Перевірте їх за допомогою “Брехунця”. Надішліть мені результати.
Джерела:
1. Офіційний сайт Інституту масової інформації
2. Офіційний сайт Комісії з журналістської етики.
3. Медійний проєкт “Брехунець” від локальої мережі “Район.in.ua”