Перше, що спадає на думку новачку в журналістиці, – те, що «джинсА» (з наголосом на другий склад) якось пов’язана з джинсами, які зараз дуже популярні у людей різного віку і професій. Чи є це так насправді?
Наразі невідомо. Але в інтернеті можна знайти кілька версій походження сленгового слова «джинса».
Версія №1. Стаття з російської Вікіпедії припускає, що назву джинсі дав український оператор мобільного зв’язку, який активно просував свій продукт – пакет Jeans, послуговуючись в тому числі засобами прихованої реклами. Так чи інак, назва прижилася, розповідає журналіст Андрій Сайчук на шпальтах “Детектор медіа”.
Версія №2. Експерт Роман Кабачій з Інституту масової інформації згадує майже міфічну історію, коли за замовні матеріали (тобто за джинсу) з журналістами розраховувалися джинсами
Версія №3 медіа-експертки Наталії Лігачової про те, що гроші, отримані від незаконної діяльності, осідають в кишенях джинсів журналістів, бо олігархи і політики використовують ЗМІ як інструмент для досягнення бізнес-інтересів,на мою думку, найбільш вірогідна.
Щоб у цьому розібратися, необхідно розуміти, які є види контенту і як вони поширюються в суспільстві, що є інформуванням,а що – судженням.
Перегляньте наступне відео і будьте готовими відповісти на питання:
- Які види контенту щодня поширюються медіа?
- Яка мета інформування?
- Як впливають на споживача контенту судження?
- Які вимоги до інформаційних журналістських матеріалів?
- Як визначає журналістику Американський інститут преси?
Варто пригадати стандарти журналістики або стандарти ВВС, як їх ще називають
Простіше, джинса – це прихована реклама, замовні матеріали, які видаються за звичайні журналістські матеріали.
Медіа-експерти відносять до матеріалів з ознаками замовності ті, в яких є порушення одного або більше стандартів інформаційної журналістики, за рахунок яких інформація спотворюється на чиюсь конкретну користь – тобто відбувається маніпуляція, а не інформування.
Види джинси залежно від її замовників: політична, комерційна, іміджева.
Замовниками політичної джинси є політичні партії, окремі політики або люди, які мають політичні інтереси. Навіщо? За допомогою таких матеріалів ці гравці намагаються підвищити свій рейтинг. Зазвичай джинса розміщується з відома керівництва редакції, яке або дає завдання журналістам створити джинсовий матеріал на задану тему, або розміщує уже готовий джинсовий матеріал, отриманий від замовника, серед реальних інформаційних матеріалів.
Згідно з Законом України «Про рекламу», рекламу має бути чітко відокремлено від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, а прихована реклама заборонена, бо може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій. Маркування рекламного матеріалу в інтернет-виданнях відбувається за допомогою знаку «зірочка» у заголовку статті.
Ось приклад коректно промаркованого політичного рекламного матеріалу місцевої кандидатки в депутати. Тобто, тут читачеві одразу зрозуміло, що це політична реклама. Тому це не джинса.
Однак, зараз в ЗМІ дуже поширені компліментарні (так звані «теплі ванни») інтерв’ю з учасниками передвиборної гонки без відповідного маркування і з такими ознаками: відсутність достатнього інформаційного приводу, щоб розповісти про людину, лише зручні питання; відсутність згадок про альтернативні думки чи програми, відсутність дискусії. Весь зміст такого інтерв’ю – створити можливість політику похвалитися власними або навіть чужими досягненнями.
Ось приклад такої “теплої ванни” – немаркованого агітаційного матеріалу, тобто джинси, інтерв’ю з кандидатом Максимом Клим’юком.
Щоб обійти маркування “реклама” і заховати джинсу, редакції розміщують замовні матеріали під нейтральними рубриками. Запам’ятайте їх! Джинса, наймовірніше, ховається саме там!
Журналісти Центру журналістських розслідувань «Сила правди» постійно моніторять інфопростір Волині на виявлення джинси, фейків і маніпуляцій.
Ознайомтесь з оглядом «Професіонали атакують! Передвиборчий огляд волинських газет №3 (варто переглянути і №№1, 2) з прикладами зафіксованих замовних журналістських матеріалів на користь певних людей.
Перегляньте шпальти популярних волинських інтернет-видань Волиньпост, Волинські Новини, Конкурент, Район. Луцьк, ВолиньОнлайн, ВолиньІнфа та інших і визначте, де матеріали передвиборної політичної реклама є маркованими, а де присутні ознаки джинси.
Порівняйте інформаційний контент цих видань. В яких політичної реклами було помітно більше?
Збережіть посилання на джинсу, зробіть скріншоти, будьте готові показати знахідки і проаналізувати ознаки замовності.
Поміркуйте, як джинса впливає на ставлення людей до ЗМІ, на репутацію ЗМІ і конкретного журналіста.
Використані джерела:
- Центр журналістських розслідувань «Сила правди» https://sylapravdy.com/
- Матеріали Інституту масової інформації
- Матеріали медіа-платформи «Четверта влада»
- Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%B
- Інтернет-видання «Громадський простір» https://www.prostir.ua/?kb=yak-rozpiznaty-dzhynsu