Діловий мережевий етикет: потрібен коментар експерта

Типова для журналіста ситуація: для роботи над певною темою потрібен коментар експерта, можливо, навіть з перспективою розлогішого персонального інтерв’ю. Карантинні обставини, проживання в іншому місті, завантаженість роботою та інші складнощі стають на заваді особистій зустрічі. Як все-таки сконтактувати з потрібною людиною і отримати інформацію? Тут допоможуть інструменти Фейсбуку та діловий мережевий етикет.

Більшість потрібних журналістові людей використовують соцмережі, і тут дуже допомагає Фейсбук – там є майже всі. І минули ті часи, коли редактори, журналісти, експерти були недосяжними для інших людей. Зараз все відбувається швидше, простіше, демократичніше.
Припустімо, що ви звертаєтеся уже до знайомого колеги-професіонала. Адже за кілька років нашої роботи в гуртку ми вже маємо дуже корисні контакти з медійниками, і не лише регіональними.
Тоді все дуже просто: пишемо у месенджер чітко сформульоване прохання, очікуємо на відповідь.

При цьому пам’ятаємо такі правила ділового мережевого етикету:
1. Перед тим, як написати експерту/ці, варто попередньо переглянути його/її сторінку в мережі. Можливо, у нього/неї виникли нові життєві обставини (зміна роботи, мандрівка, сімейні події тощо), які дадуть вам зрозуміти, чи ваш намір взагалі доречний або навпаки – дасть вам нові теми для спілкування.
2. Ваш/а експерт/ка успішно працює в своїй галузі, і ви звертаєтесь до нього/ неї лише у робочі години робочих днів.
3. Пишіть лаконічно і конкретно: Доброго дня! Ми з вами знайомилися на форумі у Львові. Мене звати Марія, я працюю керівницею гуртка “Юний журналіст”. Побачила оголошення в мережі про конкурс “Я – журналіст!”, але в умовах сказано, що до участі запрошуються учні 8-11 класів. Який можливий статус активної учасниці, яка навчається у 7-му класі? Буду вдячна за відповідь. Як вам зручніше відповісти?
4. Якщо вам не відповіли відразу, зачекайте. Можливо, людина зайнята. Відповість, коли зможе. Якщо ж відповідь затягується, нагадайте про себе ще раз наступного дня. Корисна функція месенджера – у нього є видима для вас відмітка про те, що ваше повідомлення прочитане.
5. Уточніть, як вам надалі обом зручніше спілкуватися: телефоном, у Інстаграмі, Телеграмі, Вайбері тощо. Обміняйтесь номерами, домовтеся про наступне спілкування.

Якщо ми звертаємося до експерта/тки вперше, то кроки наступні:
1.спочатку шукаємо інформацію в соцмережі за іменем і прізвищем, переконуємося, що ця людина дійсно працює в медіа. Вивчаємо її життєпис, інформацію про роботу, переглядаємо події кількох крайніх днів, тижнів.
2. новачку в журналістиці обов’язково варто також вивчити тематику і рубрики видання, де ваш/а експерт/ка публікує свої матеріали. Можливо, у цих публікаціях вже є відповіді на ваші питання? Тоді ви продумаєте іншу стратегію спілкування, конкретизуєте або ж, навпаки, розширите тему запиту.
3. можна надіслати запит на мережеву “дружбу”, якщо вважаєте цей контакт для себе потрібним і перспективним з огляду на ваші журналістські плани. Якщо це людина з великою кількістю мережевих друзів, то для вас існує статус “спостерігача”, який дозволить вам бачити новини у житті цікавої вам особистості. Ваш запит потрапить у неї в месенджері у папку “Інші запити”. Будьте терплячі, якщо вам дадуть відповідь не відразу – таке трапляється.
4. А далі – всі ті самі правила гарного тону в інтернет-переписці: ввічливість, лаконізм, дотримання у спілкуванні годин роботи, обмін контактами.

Якщо у вас виникли труднощі з пошуком експерта у Фейсбуці (адже насправді не всі люди ним користуються), то зверніться до знайомих медійників за посередництвом – вам обов’язково допоможуть.

Ці правила шліфуються в процесі постійного спілкування з колегами-медійниками, і з кожним наступним знайомством це стає простіше. Для новачків у журналістиці в пригоді стане книга відомого українського медіатренера Віталія Голубєва “Дієслово. Інструменти ефективності для людей розумової праці”, де він докладно розповідає про комунікацію в соцмережах.

Залиш коментар