Більш як 100 років тому американський видавець Чарлз Андерсон Дейна дав влучне визначення новини: “Новина – коли людина кусає собаку…”. Новизна, свіжість, актуальність – головні ознаки новини.
Для розуміння поняття “новина” варто попередньо з’ясувати такі питання (з активними покликаннями на відповідні дистанційні тематичні матеріали):
1. В чому полягає робота журналіста? Чим професія журналіста відрізняється від блогерства?
2. Які є види ЗМІ? Які їхні функції в сучасному суспільстві?
3. Що таке факт, інформація?
4. Що таке фактчекінг?
5. Яка різниця між журналістикою думки (аналітичною, художньо-публіцистичною) та журналістикою факту (інформаційною)? Назвіть основні інформаційні жанри.
6. Які рекомендації у роботі з фактами містить Етичний кодекс журналіста?
Щодня у житті людей відбуваються безліч рутинних і важливих подій. Перше завдання журналіста – визначити, які події варті стати замітками, (фото)репортажами, звітами, анонсами, інтерв’ю на шпальтах ЗМІ, тобто розрізнити новину і не новину.
Як це зробити?
По-перше, чи відповідає подія визначенню новини?
По-друге, чи відповідає подія наступним параметрам:
1. СВІЖІСТЬ/НОВИЗНА. Новина повинна готуватись журналістом оперативно! “Старини” нікому не цікаві. Актуальність новини вимірюється в сучасному світі буквально хвилинами!
2. БЛИЗЬКІСТЬ (географічна і за інтересами).
Людям цікавіше читати про те, що відбувається у їхньому селі, місті, регіоні, країні. Існує правило “вбивчих кілометрів” – новини здалека емоційно зачіпають лише, якщо вражають катастрофами чи великою кількістю жертв.
Саме за географічною належністю побудована локальна мережа Район.in.ua – тут кожен читає новини свого села, області. Про близькість інтересів розповідають рубрики “Бізнес”, “Екологія”, “Культура”, “Спорт”, “Історія”, “Медицина”.
3. ВАЖЛИВІСТЬ/ВПЛИВ. Скільки людей охоплює ця новина? Чиї потреби, питання, проблеми зачепить інформація?
4. АУДИТОРІЯ. Кому це буде актуально, потрібно, цікаво?
5. З ЯКИХ ФАКТІВ СКЛАДАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ? Чи всі факти достовірні? Чи інформація повна, достатня, вичерпна?
6. ГОЛОВНЕ – НА ПОЧАТКУ. Зазвичай формат подачі новини – це принцип “перевернутої піраміди”.
Суть новини можна сформулювати одним коротким реченням, яке стає її заголовком.
ЯК ЛЮДИ ЧИТАЮТЬ НОВИНИ?
1. Більшість людей новини НЕ ЧИТАЮТЬ. Вони “сканують” очима заголовки, обираючи цікаву їм інформацію і лише тоді “клікають” на покликання.
2. 84% читачів сканують текст діагонально, вихоплюючи уривки, й лише 16% читають послідовно кожен рядок.
3. Більше як 10 років тому Джейкоб Нілсен дослідив мікрорухи людського ока під час читання різних типів тексту і з’ясував, що зона, на яку найбільше дивиться читач онлайн-тексту, має форму літери F.
Ця літера F — заголовок, ім’я автора, лід і, можливо, перший абзац новини. Не дарма в BBC є правило: зміст онлайн-тексту (не тільки новинного) має бути зрозумілим із перших чотирьох речень.
Все, що поза літерою F, прочитає лише уважний і мотивований читач. Але він також важливий. Для нього в кінці новини є бекґраунд — опис передісторії з посиланням на попередні публікації, довідкові факти, корисні для розуміння новини. Нехай охвістя новини прочитають небагато людей, але саме вони залишаться на сторінці довше та, можливо, перейдуть на інші публікації.
ПРОЙДІТЬ ТЕСТ: чи вмієте ви писати новини. Зробіть скріншот та надішліть керівниці гуртка у месенджер.
Упорядковано з джерел:
1. Онлайн-курс “Новинна грамотність” від Детектор Медіа.
2. Онлайн-курс громадянської журналістики
3. “Як писати новини?” від МедіаЛаб