Частина ІІІ: Коли оживають передбачення фантастів…

Світ був таким не завжди. Людство пройшло величезний шлях від епохи усної передачі інформації до епохи інтернету. Інколи здається, що ми живемо у світі, вигаданому фантастами, наприклад, Жулем Верном.  Цей французький письменник у своєму романі «Париж ХХ століття» фактично передбачив стрімкий розвиток технологій, зокрема й появу комп’ютерів, інтернету (у книзі це всесвітня телеграфна комунікаційна мережа) і багато чого іншого. Видавці вважали прогнози Верна надміру фантастичними і відмовилися публікувати цей роман. Він уперше був опублікований лише в 1994 році, через 89 років після смерті письменника. Сьогоднішній світ ґаджетів,  віртуальної реальності та штучного інтелекту був би неможливим без винаходів попередніх століть, а то й тисячоліть.

Можливо, ви користуєтесь програмою для обміну миттєвими повідомленнями Telegram, але навряд чи колись посилали чи отримували телеграму. Але саме цей винахід ХVIII-ХІХ століття дозволив медіа перейти на наступний рівень: подолати кордони і стати оперативними. Люди здавна прагнули отримувати новини чимшвидше. Для цього використовували посланців-бігунів або вершників, поштових голубів, сигнали барабанів, а також першу систему передачі примітивних сигналів на велику відстань – сигнальні багаття або вогні. Вони дозволяли, наприклад, повідомити передати з Переяслава до Києва, що зі степів наближається ворог. Саме на світлових сигналах був заснований перший телеграф – світловий, створений французом Клодом Шаппом у 1792 році. Творець телеграфу в Америці Семюел Морз розробив для нього спеціальну сигнальну систему, яку ми знаємо як «абетка Морзе». Світом протянулися тисячі кілометрів дроту, яким передавали сигнал.

Завдяки телеграфу з’явився новий тип засобів масової інформації: телеграфні агенції. Вони не друкували газет або журналів, натомість мали своїх кореспондентів (це слово означає «дописувач») в усьому світі, приймали від них повідомлення та продавали редакціям. Зараз ми називаємо їх інформаційними агенціями. Деякі з потужних телеграфних агенцій – Reuters, Associated Press, France Press – залишаються впливовими досі, хоча телеграфу більше не існує.

Технічний прогрес кінця ХІХ століття дав засобам масової інформації ще більше інструментів для прискорення. Винаходи Томаса Едисона та Александера Ґрема Белла дозволили передавати звук електричними дротами: з’явився телефон. Ґвілельмо Марконі винайшов бездротовий телеграф. Ці технології дозволили ще швидше збирати та передавати інформацію на відстані, а їхнє поєднання породило принципово новий, наймасовіший в історії рід ЗМІ – радіо.

На початку 1930-х, з’явився ще один важливий винахід: магнітофон.  До того звук записували на грамофонні платівки; це був складний, тривалий і недешевий процес, який неможливо було використовувати для щоденних потреб. Новий прилад записував звук на котушку (згодом – касету) з плівкою, яку можна було використовувати повторно. У радіоефір почали пускати записані програми, змонтовані зі звуковими ефектами: з’явилось радіомистецтво. Більше про історію радіо можна дізнатися у розділі “Аудіо”,

На арену вийшла нова технологія – телебачення. Передавати зображення через радіохвилі люди навчилися ще на початку ХХ століття, а в кінці 1920-х винайшли кілька технологій, які зробили можливим телетрансляцію зі звуком. 1928 року в Чикаго вийшла в ефір перша телестанція. Протягом наступного десятиліття телебачення з’явилось у Німеччині, Британії та Радянському Союзі. Якщо вас цікавить історія і можливості відео, читайте далі тут.
Інтернет винайшли американські військові, щоби захистити свою країну, а сьогодні більш як 4 мільярди людей користуються “всесвітньою павутиною”. А сьогодні саме наше покоління переживає унікальний досвід – перехід з реальної на віртуальну взаємодію людей. Більше про історію інтернету можна прочитати у розділі “Світ інтернету”
Сучасний інтернет є ровесником незалежності України. 24 серпня 2016 року наша країна святкували 25 років Незалежності, а за день до того — 23 серпня цього ж року — у світі святкували 25 років публічного доступу до інтернету — інтернет став доступний усім.

Сьогодні ведуться активні розробки штучного інтелекту. В 2015 році з’явилася робот Софія, яка може спілкуватися з людиною.

Сьогодні штучний інтелект все більше втручається в щоденне життя людини, в тому числі й у медіасфері Редакції світових медіа уже почали використовувати спеціальні програми для створення новин різної тематики. Наприклад, у Washington Times вирішили, що новини про спорт та про вибори у США створюватимуть машини. . І уже звучать думки про те, що в майбутньому штучний інтелект може загрожувати людству. Багато хто вважає, що такий швидкий розвиток програм штучного інтелекту в майбутньому вб’є професію журналіста. Проте в найбільш роботизованій країні світу Японії вважають, що штучний інтелект не зможе повністю замінити людей-журналістів. Хірокі Суґіта, головний оглядач японської новинної агенції Kyodo News стверджує, що «репортажі на основі рутинних повідомлень уряду, буденна статистика і подібне стануть завданням для штучного інтелекту та роботів. Водночас люди й надалі проводитимуть розслідування та глибокий аналіз і формуватимуть історії-досьє, насичені емоціями».

ЗАВДАННЯ
1.
Упорядкуйте інформацію про винаходи людства у табличку “Найважливіші відкриття для розвитку медіа” (Хто? Коли? Що відкрив чи вперше зробив? Як це було?) за допомогою цього навчального матеріалу і часової шкали онлайн-гри “Медіазнайко”.
Цю табличку підготуйте на аркуші паперу А4, вона знадобиться вам під час брейн-рингу!

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ:
Поміркуйте і підготуйте 5 аргументів за і 5 аргументів проти твердження про смерть “живої” журналістики від втручання штучного інтелекту.

Джерело – “Медіадрайвер.Твій навігатор у світі медіа”
Онлайн-гра “Медіазнайко”.
Зображення з відкритих джерел

Залиш коментар