На попередніх дистанційних заняттях ми дізналися, як виникла пропаганда і чому вона набула негативного значення, різницю між об’єктивним інформуванням суспільства та маніпулятивним жонглюванням фактами пропагандистів.
Ми також з’ясували, що пропаганда може бути “білою” і “чорною” в залежності від цілей та прозорості впливів на аудиторію.

Які критерії розпізнавання пропаганди?
- Чітке оцінювання.
Журналістський матеріал характерний нейтральністю висвітлення подій. Це зроблено для того, щоб читач міг сам зробити висновок дивлячись на об’єктивні факти, наведені журналістом.
У пропаганді все подано в “чорно-білому” світлі. Хтось в цьому матеріалі поганий, а хтось – хороший. Є чіткий розподіл на “друг” і “ворог”. У пропагандистській статті нема невизначеностей. Все чітко й однозначно. - Ярлики.
Для того аби підсилити людське розуміння про “хороших” і “поганих”, пропагандист придумує назви, які б вказували на людину. Російська пропаганда часто каже: у Києві править “хунта”, а на сході воюють “ополченці” й “повстанці”. Ярлики можуть бути досить вигадливими, типу “зелені чоловічки”. Для пересічного громадянина звучить необразливо і навіть кумедно. А як тобі те, що це слово означає “озброєний і готовий вбивати українців російський вояка”? - Захист “своїх”, приниження “ворогів”.
Публікація лише хороших новин про чиновників, що виступають прихильниками пропаганди та негативу про тих, кого пропагандист вважає ворогом. В таких статтях ворог ще й будує конспірологічні схеми, якими хоче нашкодити владі. В агітаційних матеріалах історія переписується під поточні потреби. Звідси беруться такі фрази як: “Росіяни, українці й білоруси – один народ!” (хоча в усіх нас різна історія) або “Крим – російський”. У цих прикладах ми спостерігаємо, як пропаганда змінює історію. Також вона може приписувати й інші науки, дослідження, факти. Відповідно, в інтернеті ти їх не знайдеш, бо вони вигадані. - Підміна понять.
Спотворення або використання не за призначенням слів. Наприклад, анексію Криму російські ЗМІ назвали “поверненням у рідну гавань”. Це формує хибне поняття про подію в суспільстві. Так, завдяки влучному підбору слів і жонглюванню синонімами з різним відтінком маніпулятори створюють необхідне ставлення людей до події. - Узагальнення.
Окрема подія узагальнюється висновками агітатора: “Всі вони однакові” або “Якщо поганий той, то всі інші з ним заодно”. - Пропагандистські кліше.
Шаблонні вислови, що коротко у формі гасел (для кращого запам’ятовування) дають однозначну оцінку суспільно-політичним явищам і часто паралельно є закликом до певних вигідних пропагандисту дій. Приклади: “Крим наш!”, “Зробимо їх разом”, “Можем повторить!”, “Мы же братья!”. - Багаторазове повторення меседжу з незначними варіаціями.
Коли незручну правду важко приховати, включається режим множинності версій і цілої конспірології. Це робиться для розмиття справжніх обставин певних подій і відволікання суспільної уваги від реальної версії. Свіжий приклад: рейс МАУ “Тегеран – Київ”. Пасажири та екіпаж загинули 8 січня. Поки Іран не визнав свою провину, писали і про несправність літака, і про закінчення пального, і про заборону посадки. Виявилося, іранська ракета збила літак.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ відео “Як працює російська пропаганда? Методи та типи пропаганди” відеоблогерки Уляни Кунтій, яка на своєму каналі просуває медіграмотність.
ЗАВДАННЯ.
1. Як визначають пропаганду Ґарт Йовет та Вікторія О’Доннел? Занотуйте їхнє визначення пропаганди.
2. Яка пропаганда називається “сірою”?
3. Яка різниця між позитивною та негативною пропагандою?
4. Перерахуйте найпопулярніші методи пропаганди, про які розповіла Уляна у відео.
5. Які головні джерела пропаганди у ХХ та у ХХІ сторіччях? Порівняйте їх.
6. З якими російськими фейками ви стикнулися протягом цих 2 місяців? Наведіть 3 приклади (зі скріншотами) і надішліть мені у вайбер/месенджер/телеграм. Підбірка свіжих фейків від професійних фактекерів постійно оновлюється на медійному проєкті “Брехунець” – зазирніть туди!
Упорядковано з відкритих джерел:
1. Офіційний сайт “Освітня асамблея”
2. Вікіпедія, тематична стаття “Пропаганда”.
3. Відеоблог Уляни Кунтій
